Даний курс формує базові знання щодо призначення, принципів роботи, конструкції та класифікації котлів-утилізаторів і утилізаційних установок, а також особливостей використання вторинних енергетичних ресурсів газотурбінних установок. Розглядаються принципові теплові схеми утилізаційних контурів, конструкції основних типів котлів-утилізаторів, процеси теплообміну, циркуляції, сепарації пари та водно-хімічні режими їх роботи.

У рамках дисципліни вивчаються основи проєктування утилізаційних котлів, що передбачають виконання теплових, конструктивних, аеродинамічних і гідравлічних розрахунків, визначення паропродуктивності, параметрів пари, теплової потужності та основних характеристик поверхонь нагріву. Також розглядаються питання розрахунку елементів котла на міцність, вибору матеріалів і арматури, а також автоматизації, регулювання та захисту утилізаційних установок.

Даний курс формує базові знання з математичного моделювання технічних об'єктів та складних систем на основі системного підходу з визначенням меж спроможності моделювання та визначення раціональних математичних методів обчислення із застосуванням комп’ютерних технологій, вивчає як за допомогою фундаментальних законів фізики побудувати математичну модель об’єкта дослідження, класифікувати математичну задачу та обрати раціональні аналітичні або чисельні методи обчислення для її розв’язання, реалізувати метод обчислення із застосуванням комп’ютерних технологій, оцінити точність та адекватність моделі. 

Курс передбачає ознайомлення з методологічними основами математичного моделювання, основними етапами створення математичної моделі, принципами побудови алгоритму обчислень та основними чисельними методами.

Дисципліна «Енергетичні ядерні реактори» є вибірковою дисципліною підготовки бакалаврів. Даний курс формує базові знання з фізичних основ роботи ядерних реакторів, їх конструктивних особливостей, принципів експлуатації та забезпечення безпеки ядерних енергетичних установок.

Курс охоплює вивчення класифікації ядерних реакторів, їх конструкцій, процесів поділу ядер та нейтронних реакцій. Особлива увага приділяється теорії сповільнення та дифузії нейтронів, принципам роботи систем біологічного захисту, технологічної та радіаційної безпеки, а також аналізу сучасних викликів і перспектив розвитку ядерної енергетики.

У результаті вивчення дисципліни студенти опановують навички аналізу технічних характеристик ядерних реакторів, оцінки ефективності їх роботи, проведення розрахунків критичних параметрів реакторів, а також підготовки рекомендацій для забезпечення безпеки та оптимізації роботи енергетичних установок. Здобуті знання дозволять застосовувати їх у промисловості, енергетиці та інших сферах, пов'язаних з використанням ядерної енергії.

Навчальна дисципліна «Теплотехнічні вимірювання та прилади» передбачає вивчення теоретичних основ і практичних методів вимірювання основних теплотехнічних величин, зокрема температури, тиску, витрати та кількості речовини, рівня, вологості, теплофізичних властивостей робочих середовищ та інших параметрів, що характеризують роботу енергетичного обладнання.

У межах дисципліни розглядаються принципи дії, будова, метрологічні характеристики та особливості застосування сучасних вимірювальних приладів і систем, а також методи проведення прямих і непрямих вимірювань. Значна увага приділяється оцінюванню похибок вимірювань, обробці експериментальних даних, визначенню достовірності отриманих результатів та їх графічному й табличному представленню.

Дисципліна спрямована на формування теоретичних знань і практичних навичок проведення експериментальних досліджень теплотехнічних процесів, роботи з вимірювальними приладами та системами автоматизованого збору даних. Особлива увага приділяється самостійному аналізу умов вимірювання та обґрунтованому вибору оптимальних засобів вимірювальної техніки залежно від характеру технічного завдання, необхідної точності, діапазону вимірювання та умов експлуатації енергетичного обладнання.

У результаті вивчення дисципліни здобувачі набувають здатності планувати та проводити теплотехнічні вимірювання, правильно підбирати вимірювальні прилади, виконувати обробку й аналіз експериментальних даних, оцінювати отримані результати та використовувати вимірювальну інформацію для контролю, діагностики й оцінювання ефективності роботи теплотехнічного та енергетичного обладнання.