У процесі вивчення дисципліни «Компаративне мовознавство» розглядаються основи сучасної мовознавчої компаративістики. Дослідження компаративного мовознавства відбувається крізь призму чотирьох наукових парадигм: порівняльно-історичної, ареальної лінгвістики, лінгвістичної типології та контрастивної лінгвістики. Сфера компаративного мовознавства дуже широка і передбачає аналіз процедур реконструкції мові світу, встановлення еволюційних змін і закономірностей розвитку споріднених мов шляхом їхнього порівняння на різних етапах. Актуалізовано доробок українських мовознавців, які працювали в галузі компаративного аналізу. Курс виступає своєрідним продовженням низки лінгвістичних навчальних дисциплін і є логічним підсумком у цьому циклі. До важливих аспектів вивчення дисципліни належить постійна орієнтація студентів на професійне застосування знань.
Ключові слова: компаративне мовознавство, компаративістика, порівняльно-історичне мовознавство, ареальна лінгвістика, лінгвістична типологія, контрастивна лінгвістика.
Навчальна дисципліна має на меті сформувати уміння використовувати комп’ютери для розв’язання різноманітних наукових і практичних завдань, пов’язаних із мовою. Акцентовано увагу на прикладних аспектах лексикографії, специфіці машинного перекладу та основних критеріях оцінки його якості, проблемах створення систем штучного інтелекту та місці лінгвістичного забезпечення в системах штучного інтелекту. Досліджено основні алгоритми токенізації та стемінгу для текстів української мови. З’ясовано роль комп’ютерної лінгвістики у створенні чат-ботів, перекладачів, голосових помічників. Актуальність курсу зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій та зростанням попиту на фахівців у галузі штучного інтелекту та мовних технологій.
Ключові слова: комп’ютерна лінгвістика, машинний переклад, штучний інтелект, токенізація, стемінг, нейронні мережі, автоматична обробка природної мови.
У процесі вивчення дисципліни «Загальне мовознавство» відбувається вивчення закономірностей розвитку і функціонування мови в її багатоаспектних зв’язках із людиною, суспільством, історією, культурою з урахуванням методів дослідження та опису мови, а також здобутків лінгвістики за багато віків її розвитку. Засвоюються знання про знакову теорію мови; структуру мовної системи; чинники мовного розвитку; методи і прийоми вивчення й опису мов. Формуються вміння давати оцінку основним здобуткам та досягненням світового і вітчизняного мовознавства; характеризувати теоретичні положення лінгвістичних концепцій різних мовознавців; аналізувати сучасні теорії фонеми, морфеми, частин мови і речення; новітні тенденції у розв’язанні питань про співвідношення мови і мислення, мови і мовлення. Удосконалюються знання з фонологічного, лексичного, граматичного й проміжних рівнів мовної системи та з основних положень курсу, виходячи із сучасного стану мовознавчої науки.
Ключові слова: мовознавство, мова, мовлення, мислення, знакова система, мовна система, соціолінгвістика, методи лінгвістичних досліджень.